Із досвіду роботи

/Files/images/hots_pmpk/CGF404.png

Мордовенко Наталії Геннадіївни

консультанта-логопеда Харківської обласної психолого-медико-педагогічної консультації

Працюючи, часто чуєш питання стосовно роботи логопеда, які хвилюють батьків. Спробуємо розглянути деякі з них.

Чим займається логопед?

Слід зазначити, що всупереч поширеній думці, логопед працює не тільки над звуковимовою окремих звуків. Робота логопеда починається з розвитку у дітей уваги, зорового і слухового сприйняття (впізнавання і розрізнення), пам’яті і мислення. Без цього неможливо налагодити повноцінний освітній процес. У завдання логопеда входять розширення і збагачення словникового запасу дітей, розвиток зв’язного мовлення і навчання грамоти, виправлення граматичних помилок.

Крім володіння методиками корекції усного та писемного мовлення, логопед знайомий з основами невропатології, психопатології, патології органів слуху і мови.

В якому віці необхідно відвідати логопеда з дитиною?

Думка, що дитину треба приводити на прийом до логопеда у п’ять років, застаріла. До цього віку мовлення дитини вже багато в чому сформоване, оскільки сприятливим періодом для розвитку мовлення є вік 2-3 роки. Саме тоді треба цікавитися, чи все добре у дитини з мовленням. І навіть якщо логопед в поліклініці скаже, що розвиток дитини відповідає віку, треба щороку відвідувати логопедичний кабінет, щоб відслідковувати динаміку формування мовлення. Адже те, що було нормою в три роки, для дітей чотирьох, п’яти років стає відставанням.

Якщо у мами були проблеми зі здоров’ям під час вагітності або пологів, дитина перебуває на обліку у невропатолога, то треба особливо уважно стежити за розвитком дитини вцілому та мовлення зокрема. Тоді мамі не доведеться чути від логопеда питання: «А де ви були раніше?».

Чи може мама сама визначити, чи потрібні дитині заняття з логопедом?

Для відповіді на це питання необхідно знати нормативи розвитку мовлення дитини у відповідний вік.

Діти оволодівають правильним мовленням поступово, протягом декількох років. Для кожного віку існує своя норма.

До року дитина, яка нормально розвивається, вживає вже 3-4 «лепетних» слова, розуміє окремі слова, співвідносить їх із конкретними предметами, розуміє прості інструкції, що супроводжуються жестами («де мама?», «дай ручку», «не можна»).

До кінця другого року життя нормі відповідає використання як ста слів, так і трьохсот. В цей же час дитина, як правило, оволодіває новою мовною структурою — фразою. Вона ще може бути короткою та граматично не оформленою, складатися з двох-трьох слів: «хочу їсти», «йдемо гуляти», «мама, дай сік»…

На цьому етапі засвоєння мовлення не варто звертати увагу на неправильну звуковимову. Дитина ще не в змозі повною мірою керувати рухами язика і губ. Змазане звукове оформлення слів у цьому віці обумовлено недостатнім рівнем фізіологічного розвитку, що помітно також і в неточній координації рухів загальної та дрібної моторики.

Якщо до 2,5 років у дитини не формується елементарного фразового мовлення – це означає, що темп його мовного розвитку відстає від норми. Не тягніть, йдіть на прийом до логопеда!

Мовлення трирічної дитини поступово формується та відзначається умінням правильно пов’язувати різні слова в реченні. Від простої фрази з двох слів він переходить до вживання складної фрази з використанням відмінкових форм іменників однини і множини, вживає в реченні прості прийменники (на, у, під, за, з, із) та сполучники (бо, якщо, коли). До 3,5 року значно збільшується кількість прикметників.

У чотирирічної дитини в мовленні вже зустрічаються складносурядні і складнопідрядні речення, вживаються прийменники (на, до, замість, після, через, з-під), сполучники (що, куди, скільки). До цього часу освоюються свистячі звуки «с», «з», «ц», а також «и», «е», дещо пізніше шиплячі «ш», «ж», «ч», «щ». Звуки «р», «л» зазвичай з’являються до 5-5,5 року.

До п’яти років дитина майже засвоює рідну мову, користується узагальнюючими поняттями (одяг, овочі, фрукти, меблі, іграшки, посуд тощо). У словах вже не зустрічаються пропуски, перестановки звуків і складів; виняток становлять тільки деякі важкі незнайомі слова (екскаватор тощо). У реченні використовуються всі частини мови. Дитина оволодіває усіма звуками рідної мови та правильно вживає у мовленні. До 6-7 років вимова стає чистою.

Якщо мовлення дітей значно відрізняється від цих норм, слід звернутися до логопеда.

Однак часто батьки звикають до мовлення своєї дитини і не помічають багатьох проблем в її розвитку, особливо якщо дитина єдина в сім’ї. Тому рекомендується перший раз відвідати логопеда поліклініки у три роки і потім щороку — з профілактичною метою. Якщо ж лепет у вашої дитини згас, а перші слова не з’явилися і до 2 років, то слід звернутися за допомогою раніше.

Але слід наголосити, що зважаючи на індивідуальні особливості кожної дитини, темп її розвитку, темп засвоєння нових знань, умінь та навичок, точну і кваліфіковану відповідь на це питання може дати тільки фахівець. Батькам не варто брати на свої плечі вирішення такої тонкої і складної задачі. Все дуже індивідуально, і діагноз повинен бути поставлений професіоналом у відповідності з усіма аспектами розвитку конкретної дитини.

Що слід розуміти під «фразовим мовленням»?

Проста фраза формується до кінця другого року життя. Це не обов’язково вживання дитиною правильних розгорнутих речень. Головне, щоб до цього віку, вона користувалась висловлюваннями, які мають не одне окреме слово, а, висловлюючи свої думки, вміла з’єднувати хоча б два-три слова. Навіть якщо ці слова будуть мати неправильне звукове оформлення, нічого страшного, всі недоліки вимови виправдані фізіологією і поправні.

Чи можуть батьки самі виправити мовлення дитини?

Важко переоцінити роль матері або інших близьких людей в розвитку мовлення дитини. В даний час з’явилося чимало книг, які допомагають батькам розвивати мовлення дитини. Іноді буває досить привернути увагу малюка до правильного вимовляння звуку, щоб отримати позитивний ефект. В інших випадках попередньо необхідно розвивати артикуляційну мускулатуру за допомогою артикуляційної гімнастики.

Особливу увагу приділяйте власному мовленню, так як для дітей у віці від 1 року до 6 років мовлення батьків — це зразок для наслідування і основа подальшого мовленнєвого розвитку.

Важливо дотримуватися наступних правил:

- не можна «сюсюкати», спотворювати звуковимову, наслідуючи мовлення дитини;

- ваше мовлення повинно бути чітким, досить плавним, емоційно виразним, помірним за темпом;

- спілкуючись з дитиною, не переобтяжуйте своє мовлення складними словами, незрозумілими виразами і зворотами. Фрази повинні бути достатньо простими.
Перед читанням книжки нові, незнайомі слова, що зустрічаються в тексті, потрібно не тільки пояснити дитині в доступній його розумінню формі, але й проілюструвати на практиці;

- спілкуючись з дитиною слід ставити лише конкретні питання, не підганяти дитину з відповіддю;

- дитину не можна карати за помилки в мовленні, передражнювати або роздратовано поправляти. Корисно читати дітям віршовані тексти, відповідні їх віку. Дуже важливо розвивати слухову увагу, рухливість артикуляційного апарату, дрібну моторику рук.

Однак, якщо, незважаючи на ваші зусилля, дитина протягом місяця занять так і не навчилася правильно вимовляти звуки, краще всього звернутися до професіонала. Подальші спроби виправити вимову можуть посилити проблему — наприклад, закріпити у дитини неправильну вимову або зовсім відбити бажання займатися.

Чи не погіршиться мовлення моєї дитини в логопедичній групі?

Не можна повністю виключити ймовірність того, що на початковому етапі дитина стане наслідувати кого-небудь із дітей, з ким проводить значну частину часу і чиє мовлення значно гірше, ніж у нього. Але це відбувається досить рідко, і по мірі навчання і власні, і придбані помилки будуть зникати.

Чи може дитина подолати мовленнєві проблеми, якщо залишиться в оточенні нормально розмовляючих однолітків?

Безумовно, нормальне мовленнєве середовище позитивно впливає на формування мовлення дитини. Однак далеко не завжди вона може впоратися з проблемами самостійно. Доказом тому служать дорослі, що мають проблеми з мовленням. Тому, якщо у вашого малюка настільки виражені порушення в розвитку мовлення, що йому рекомендується логопедична група, не варто ризикувати його майбутнім.

За який час моїй дитині логопед виправить мовлення, чи варто йти до логопедичної групи?

Якщо порушення мовлення дитини проявляється тільки в спотвореній звуковимові, то досить звернутися до логопеда поліклініки. Процес корекції мовлення при такому порушенні може зайняти від одного місяця до одного року — у залежності від кількості звуків, над вимовою яких потрібно працювати та індивідуальних особливостей дитини.

При загальному недорозвиненні мовлення (ЗНМ) порушується не тільки звуковимова (іноді до 16 звуків і більше), а також порушується складова структура слів: (петель — теперь, масалет — самолет, агат – виноград). Словник бідний, відбуваються заміни слів: каска — шапка, гребінь (у півня) — шапка, пила — ніж. Дитина не може побудувати фразу, а якщо будує, то часто з граматичними помилками. Корекція таких порушень можлива тільки при щоденному комплексному медико-педагогічному впливі в умовах корекційної групи і може тривати до 2-3 років і більше.

Які переваги відвідування дитиною логопедичної групи?

Слід ще раз звернути увагу батьків, що наповнюваність групи — 10-12 дітей. В таких умовах зменшується ризик інфекційних захворювань, дитина менше стомлюється протягом дня, а у вихователів є можливість приділити увагу кожній дитині.

З дітьми працюють досвідчені вихователі, вчитель-логопед, який має вищу дефектологічну освіту, щодня проводяться корекційно-розвивальні заняття, які спрямовані на розвиток уваги, пам’яті, мислення, загальної та дрібної моторики, дихання. У дитини формуються навички навчальної діяльності, вона вчиться слухати педагога, виконувати завдання та аналізувати свою роботу.

За рівнем підготовки до школи випускники логопедичних груп часто обганяють дітей, які відвідували масові групи.

Чи не зашкодить моїй дитині виховання в логопедичній групі вступу до масової школи?

Факт відвідування дитиною логопедичної групи не фіксується в жодному документі, що пред’являється при вступі до школи, і не є протипоказанням для навчання в масовій школі. Якщо дитина подолає свої мовленнєві проблеми до моменту вступу до школи і в неї будуть відповідні здібності, вона може бути зарахована і навчатися у будь-якому навчальному закладі.

У дитини стоїть діагноз «затримка мовленнєвого розвитку». Що це означає?

Діагноз «затримка мовленнєвого розвитку» означає, що розвиток мовлення у дитини йде повільніше, ніж належить.
Це може бути обумовлено спадковими причинами, частими хворобами дитини. У цьому випадку всі сили йдуть на боротьбу з хворобою, а не на розвиток дитини, в тому числі і мовленнєвого.
Затримуватися розвиток мовлення може і в тому випадку, якщо з дитиною мало розмовляють, читають. Радіо і телебачення не допомагають формуванню мовлення. На початкових етапах мовленнєвого розвитку діти повинні не тільки чути мову, але і бачити артикуляцію дорослого. Мовлення повинне бути простим, чітким та доступним.

Якщо затримка розвитку мовлення обумовлена цими причинами, втручання фахівця не потрібне, досить створити дитині сприятливі умови для її розвитку.

Однак буває, що затримка розвитку мовлення викликана шкідливими впливами на матір під час вагітності, пологів або в перші роки життя дитини — стреси, інфекції, травми, про що батьки іноді і не здогадуються. В такому випадку розвиток мовлення дитини не тільки запізнюється, але й порушується. Тут вже не обійтися без медичної та педагогічної допомоги.

Затримка мовленнєвого розвитку констатується зазвичай у дітей до 3-3,5 років. Після цього віку, а іноді й раніше, якщо мовлення дитини як і раніше не відповідає віковій нормі, можна говорити не про затримку, а про порушення розвитку мовлення. У цьому випадку необхідно звернутися до невролога і логопеда.

http://khopmpk.org.ua/?cat=12

Кiлькiсть переглядiв: 180